середу, 28 квітня 2010 р.

Конвалія

Хто не знає тих ніжних та запашних весняних квітів, котрі, мов чарівні білосніжні перлини, розсипані попід тінявими деревами в лісі, на галявинах, по байраках. Конвалії... Скільки легенд пов'язано з ними, скільки казок!
Кажуть різне: в конваліях нібито ховаються на ніч сонячні зайчики; квітки конвалій - то ліхтарики гномів; у квітках живуть маленькі лісові чоловічки - ельфи; Білосніжна, рятуючись від лихої мачухи, розсипала своє намистечко, і воно перетворилось на запашні квіти.У давніх грецьких міфах мовиться, що богиня полювання Діана якось потрапила до незнайомого їй лісу, де жили фавни. Вони закохалися в горду Діану і стали її переслідувати. Струнка, спритна дівчина втекла. Але дуже далеко та швидко довелося їй бігти. Отож її тіло вкрилося краплинками духмяного поту, який перлинами падав навкруг і перетворювався на чарівні квіти.
Одна з наших легенд оповідає, що конвалії - то ніж ний, щасливий сміх Мавки, який перлинками розкотився в лісі, коли вона вперше відчула радість кохання.
У поетичних творах квітки конвалії завжди ототожнюються з чистотою, ніжністю, вірністю, коханням, з найблагороднішими почуттями людини. Конвалія була улюбленою квіткою багатьох видатних людей. Її дуже шанували Софія Ковалевська і Купрін, Леся Українка і Валерій Брюсов, Менделєєв і Чайковський.

Немає коментарів:

Дописати коментар