Соняшник

СОНЯШНИК - символ Сонця, праці й достатку, сили і добробуту. Він - чи не найсильніший серед квітів...Соняшник знайшов своє місце під Сонцем. І не міг не знайти, бо постійно орієнтується на небесне Світило - повертає за ним свою схожу на Сонце голову. Тож Сонце його не засліплює, а це означає, що він не боїться осліпнути від успіхів чи досягнень...
Своєю невибагливістю до цвітіння та росту соняшник відображає якщо не безпроблемність, то малопроблемність. Бо він не «мучиться» проблемами, що робити, куди йти - він іде за Сонцем...
Коли Сонце ховається за горизонтом на нічний спочинок, соняшник сумно опускає голову і згортає пелюстки своєї сонцесяйної корони.
Крім цього соняшник символізує Батьківщину: як соняшник повертає за Сонцем свою голову, так і людина думкою, словом і ділом звернена до своєї Вітчизни. Як Сонце для соняшника - єдиний і незамінний орієнтир, так і для людини Батьківщина - єдина і найвища цінність.
А сіяти соняшники треба по-особливому: або до схід Сонця, або після його Заходу-тоді і врожай буде багатшим, і птахи не так клюватимуть.

Материнка

МАТЕРИНКА - символ материнської любові й здоров'я дітей.
Має особливу силу тоді, коли її збирати до сходу Сонця, причім, не один, а три рази. Має добрі магічні та лікувальні властивості. Напій, настояний на материнці, - це і ліки, і лікувальний трунок. Нечиста сила обминатиме тих, хто в Купальську ніч окропився цим настоєм. Дівчина або жінка, яка вирощує або збирає материнку, матиме неабиякі успіхи у жіночому рукодільному ремеслі (у вишиванні, ткацтві, шитті) та в пісенному мистецтві чи танкові.
Засушена материнка оберігає людську пам'ять від забуття - завдяки їй живе в людині пам'ять про матір - батька, про родину і дитинство, тобто про все материнське... Звідси і назва... і проти наврочення, і на виклик дощу, і на врожай.

Мак

МАК - символ безконечності й незчисленності зоряного світу, Всесвіту, і, водночас, сну і забуття. Макова голівка - символ заспокоєння. Мак освячують двічі на рік - на Маковея і на Спаса, в серпні. Він настільки значимий, що традиційно входить до складу куті.
Мак має силу і вплив, якщо не розпилюється. Окрема макова квітка не приваблює, а від всіяного маковим цвітом лану не можна відірвати очей. Одна макова зернина нічого не варта, а жменя маку - і куті смаку додає, і пирога з неї можна зробити.
Тож мак стверджує, що і дрібненьке та маленьке, якщо воно в єдності та в спільноті, має велику силу.
Окрім цього, мак символізує красу, молодість та їх скороминущість: натяк на це дають макові пелюстки, які швидко і навіть легко обсипаються. Вінок із червоних маків-то вираз дівочої цноти і чистоти, які такі ж легко ранимі та вразливі, як і маків цвіт.
Має мак і магічну силу, спрямовану проти усякого зла - і проти відьми.

Льон

ЛЬОН - він символізує дівочу красу, увінчану довгою косою. Навіть існував звичай: плели косу із льону, прикрашали її стрічками; цю косу запалювали на весіллі, прикріпивши до древка, і виконували ритуальний весільний танок, але не обох молодих, а молодої з дружком - і спалена лляна коса виконувала очисну функцію. В інших весільних ритуалах льон символізував єднання молодих на основі краси, молодості і кохання.
Має льон чудові лікувальні властивості: з клоччя льону готували компреси, і так само, як і конопляне клоччя, застосовують при спаленні «рожі», а насіння льону використовують (і в наш час!) для підготовки різних лікувальних напоїв, які особливо ефективні при боротьбі з хворобами внутрішніх органів.

Ромашка

Ромашка (Matricaria), рід однорічних дуже розгалужених рослин з сильним ароматичним запахом з родини Айстрові.
На Україні — 4 види, поширені як бур'яни на відкритих місцях. Серед них:
• Ромашка лікарська (Matricaria recutita L.), нерідко культивована як лікарська рослина, зокрема у Криму і на Херсонщині. Має до 0,85 % запашної ефірної олії, антимисову кислоту, глікозиди та ін. У медицині вживають її суцвіття як зовнішний антисептичний зв'язуючий засіб для полоскання, примочок, ванн, настоянку ромашки використовують як потогінне, чай — при спазмах кишок, метеоризмі, розвільненні;
• Ромашка запашна або без'язичкова [(Matricaria matricarioides (Less.) Porter = Matricaria discoidea DC.). Допускається для використання замість ромашки лікарської;
• Ромашка незапашна (Matricaria inodora L. = Matricaria perforata = Tripleurospermum inodorum).
Ромашкою називають також деякі інші види рослини: триреберник непахучий, маруну цинерарієлисту або далматську ромашку та інші.
Рослину в Україні здавна називали ромен. Назва «ромашка» з'явилася в 20-му столітті під впливом російської мови.

Конвалія

Хто не знає тих ніжних та запашних весняних квітів, котрі, мов чарівні білосніжні перлини, розсипані попід тінявими деревами в лісі, на галявинах, по байраках. Конвалії... Скільки легенд пов'язано з ними, скільки казок!
Кажуть різне: в конваліях нібито ховаються на ніч сонячні зайчики; квітки конвалій - то ліхтарики гномів; у квітках живуть маленькі лісові чоловічки - ельфи; Білосніжна, рятуючись від лихої мачухи, розсипала своє намистечко, і воно перетворилось на запашні квіти.У давніх грецьких міфах мовиться, що богиня полювання Діана якось потрапила до незнайомого їй лісу, де жили фавни. Вони закохалися в горду Діану і стали її переслідувати. Струнка, спритна дівчина втекла. Але дуже далеко та швидко довелося їй бігти. Отож її тіло вкрилося краплинками духмяного поту, який перлинами падав навкруг і перетворювався на чарівні квіти.
Одна з наших легенд оповідає, що конвалії - то ніж ний, щасливий сміх Мавки, який перлинками розкотився в лісі, коли вона вперше відчула радість кохання.
У поетичних творах квітки конвалії завжди ототожнюються з чистотою, ніжністю, вірністю, коханням, з найблагороднішими почуттями людини. Конвалія була улюбленою квіткою багатьох видатних людей. Її дуже шанували Софія Ковалевська і Купрін, Леся Українка і Валерій Брюсов, Менделєєв і Чайковський.