середу, 28 квітня 2010 р.

Соняшник


СОНЯШНИК - символ Сонця, праці й достатку, сили і добробуту. Він - чи не найсильніший серед квітів...Соняшник знайшов своє місце під Сонцем. І не міг не знайти, бо постійно орієнтується на небесне Світило - повертає за ним свою схожу на Сонце голову. Тож Сонце його не засліплює, а це означає, що він не боїться осліпнути від успіхів чи досягнень...
Своєю невибагливістю до цвітіння та росту соняшник відображає якщо не безпроблемність, то малопроблемність. Бо він не «мучиться» проблемами, що робити, куди йти - він іде за Сонцем...
Коли Сонце ховається за горизонтом на нічний спочинок, соняшник сумно опускає голову і згортає пелюстки своєї сонцесяйної корони.
Крім цього соняшник символізує Батьківщину: як соняшник повертає за Сонцем свою голову, так і людина думкою, словом і ділом звернена до своєї Вітчизни. Як Сонце для соняшника - єдиний і незамінний орієнтир, так і для людини Батьківщина - єдина і найвища цінність.
А сіяти соняшники треба по-особливому: або до схід Сонця, або після його Заходу-тоді і врожай буде багатшим, і птахи не так клюватимуть.

Материнка

МАТЕРИНКА - символ материнської любові й здоров'я дітей.
Має особливу силу тоді, коли її збирати до сходу Сонця, причім, не один, а три рази. Має добрі магічні та лікувальні властивості. Напій, настояний на материнці, - це і ліки, і лікувальний трунок. Нечиста сила обминатиме тих, хто в Купальську ніч окропився цим настоєм. Дівчина або жінка, яка вирощує або збирає материнку, матиме неабиякі успіхи у жіночому рукодільному ремеслі (у вишиванні, ткацтві, шитті) та в пісенному мистецтві чи танкові.
Засушена материнка оберігає людську пам'ять від забуття - завдяки їй живе в людині пам'ять про матір - батька, про родину і дитинство, тобто про все материнське... Звідси і назва... і проти наврочення, і на виклик дощу, і на врожай.

Мак

МАК - символ безконечності й незчисленності зоряного світу, Всесвіту, і, водночас, сну і забуття. Макова голівка - символ заспокоєння. Мак освячують двічі на рік - на Маковея і на Спаса, в серпні. Він настільки значимий, що традиційно входить до складу куті.
Мак має силу і вплив, якщо не розпилюється. Окрема макова квітка не приваблює, а від всіяного маковим цвітом лану не можна відірвати очей. Одна макова зернина нічого не варта, а жменя маку - і куті смаку додає, і пирога з неї можна зробити.
Тож мак стверджує, що і дрібненьке та маленьке, якщо воно в єдності та в спільноті, має велику силу.
Окрім цього, мак символізує красу, молодість та їх скороминущість: натяк на це дають макові пелюстки, які швидко і навіть легко обсипаються. Вінок із червоних маків-то вираз дівочої цноти і чистоти, які такі ж легко ранимі та вразливі, як і маків цвіт.
Має мак і магічну силу, спрямовану проти усякого зла - і проти відьми.

Льон

ЛЬОН - він символізує дівочу красу, увінчану довгою косою. Навіть існував звичай: плели косу із льону, прикрашали її стрічками; цю косу запалювали на весіллі, прикріпивши до древка, і виконували ритуальний весільний танок, але не обох молодих, а молодої з дружком - і спалена лляна коса виконувала очисну функцію. В інших весільних ритуалах льон символізував єднання молодих на основі краси, молодості і кохання.
Має льон чудові лікувальні властивості: з клоччя льону готували компреси, і так само, як і конопляне клоччя, застосовують при спаленні «рожі», а насіння льону використовують (і в наш час!) для підготовки різних лікувальних напоїв, які особливо ефективні при боротьбі з хворобами внутрішніх органів.

Ромашка

Ромашка (Matricaria), рід однорічних дуже розгалужених рослин з сильним ароматичним запахом з родини Айстрові.
На Україні — 4 види, поширені як бур'яни на відкритих місцях. Серед них:
• Ромашка лікарська (Matricaria recutita L.), нерідко культивована як лікарська рослина, зокрема у Криму і на Херсонщині. Має до 0,85 % запашної ефірної олії, антимисову кислоту, глікозиди та ін. У медицині вживають її суцвіття як зовнішний антисептичний зв'язуючий засіб для полоскання, примочок, ванн, настоянку ромашки використовують як потогінне, чай — при спазмах кишок, метеоризмі, розвільненні;
• Ромашка запашна або без'язичкова [(Matricaria matricarioides (Less.) Porter = Matricaria discoidea DC.). Допускається для використання замість ромашки лікарської;
• Ромашка незапашна (Matricaria inodora L. = Matricaria perforata = Tripleurospermum inodorum).
Ромашкою називають також деякі інші види рослини: триреберник непахучий, маруну цинерарієлисту або далматську ромашку та інші.
Рослину в Україні здавна називали ромен. Назва «ромашка» з'явилася в 20-му столітті під впливом російської мови.

Конвалія

Хто не знає тих ніжних та запашних весняних квітів, котрі, мов чарівні білосніжні перлини, розсипані попід тінявими деревами в лісі, на галявинах, по байраках. Конвалії... Скільки легенд пов'язано з ними, скільки казок!
Кажуть різне: в конваліях нібито ховаються на ніч сонячні зайчики; квітки конвалій - то ліхтарики гномів; у квітках живуть маленькі лісові чоловічки - ельфи; Білосніжна, рятуючись від лихої мачухи, розсипала своє намистечко, і воно перетворилось на запашні квіти.У давніх грецьких міфах мовиться, що богиня полювання Діана якось потрапила до незнайомого їй лісу, де жили фавни. Вони закохалися в горду Діану і стали її переслідувати. Струнка, спритна дівчина втекла. Але дуже далеко та швидко довелося їй бігти. Отож її тіло вкрилося краплинками духмяного поту, який перлинами падав навкруг і перетворювався на чарівні квіти.
Одна з наших легенд оповідає, що конвалії - то ніж ний, щасливий сміх Мавки, який перлинками розкотився в лісі, коли вона вперше відчула радість кохання.
У поетичних творах квітки конвалії завжди ототожнюються з чистотою, ніжністю, вірністю, коханням, з найблагороднішими почуттями людини. Конвалія була улюбленою квіткою багатьох видатних людей. Її дуже шанували Софія Ковалевська і Купрін, Леся Українка і Валерій Брюсов, Менделєєв і Чайковський.

Легенди і перекази рідного краю

Багато легенд і переказів ходить про полонські підземні ходи. І це не вигадка, такі ходи справді існують. Вони розходяться в різні сторони від того місця, де стояла давня фортеця.
Жителі міста пам’ятають, як на початку 70-х років під час будівництва Центрального універмагу був розкопаний один із рукавів стародавнього підземного ходу. Його склепіння було вимуруване із цегли, ширина підлоги складала близько 3-х метрів. Висота ж була такою, що підземеллям вільно міг рухатися вершник на коні. На жаль, дослідити куди веде хід не вдалося, тому будівельники засипали його камінням. Припускають, там могли зберігатися скарби князів та багатої знаті древнього міста.

Легенда про Україну

Колись давно Бог створив народи і кожному наділив замлю. Наші ж предки кинулись пізніше, але землі їм уже не дісталося. От вони й прийшли до Бога,а він у цей час молився, і вони не сміли йому щось сказати. Стали чекати. По якійсь хвилі Бог обернувся, сказавши, що вони чемні діти, хороші. Дізнавшись, чого прийшли до нього, запропонував їм чорну землю. «Ні, - відповіли наші предки, - там уже живуть німці, французи, іспанці, італійці». « Ну, тоді я вам дам землю ту, що залишив для Раю, там усе є: річки, озера, ліси, пустелі. Але пам'ятайте, якщо будете її берегти, то вона буде ваша, а ні – то ворога». Пішли наші предки на ту землю, оселилися і живуть до сьогоднішнього дня. А країну свою назвали Україною.

Легенда про Україну

Колись давно Бог створив народи і кожному наділив замлю. Наші ж предки кинулись пізніше, але землі їм уже не дісталося. От вони й прийшли до Бога,а він у цей час молився, і вони не сміли йому щось сказати. Стали чекати. По якійсь хвилі Бог обернувся, сказавши, що вони чемні діти, хороші. Дізнавшись, чого прийшли до нього, запропонував їм чорну землю. «Ні, - відповіли наші предки, - там уже живуть німці, французи, іспанці, італійці». « Ну, тоді я вам дам землю ту, що залишив для Раю, там усе є: річки, озера, ліси, пустелі. Але пам'ятайте, якщо будете її берегти, то вона буде ваша, а ні – то ворога». Пішли наші предки на ту землю, оселилися і живуть до сьогоднішнього дня. А країну свою назвали Україною.

Легенда

Легенда (від лат. legenda — те, що слід читати) фольклорний або літе¬ратурний твір, що містить розповідь на фантастичну тему. З усіх інших епічних жанрів легенда найближче стоїть до міфу, оскільки, як і в останньому, в ній ідеться про фантастичні події, проте, на відміну від міфу, в основі легенди лежить, хоча й щедро прикрашена вигадкою, розповідь про реальні історичні події та про реальних історичних осіб, які з тих чи інших причин запали в народ¬ну пам'ять.

Як ми розуміємо вислів «Мій край»?

Наш рідний край великий і гарний. Великий,бо простягається далеко аж до річки Дон і від боліт Полісся аж до берегів Чорного моря та до скель високого Кавказу. Це майже одинадцята частина поверхні Європи. Треба йти два з половиною місяці, щоби пройти цей простір від Заходу на Схід.
Україна – це наша земля, наша країна зі славною багатовіковою історією народу, який протягом багатьох віків боровся за свободу і незалежність.

Малюнки та легенди


ЯК З'ЯВИВСЯ СОНЯШНИК

Колись давно-давно жила на світі дівчинка і звали її Квітка. Квітка дуже любила сонце і кожного дня виходила на вулицю, щоб помилуватися ним. У тому селищі, де жила дівчинка, була сильна спека: всі рослини вмирали, а люди аж пухли від голоду. І ось одного дня Квітка вийшла і почала просити Бога, щоб пішов дощ. Бог почув її прохання і наступного дня з неба полився довгожданний дощик. Всі раділи але Квітка сумувала, бо не було видно її улюбленого Сонця.
Настала ніч, дівчинка довго немогла заснути але втома перемогла.Їй наснився чудовий сон. У ньому до неї говорило Сонечко:
- Ходімо, Квітко, зі мною в країну вічного щастя й духмяних садів. Відтепер ти будеш називатися Соняшником.
І дівчинка обернулася на чудову золотаву квітку, тільки серцевина у неї була чорна, така, як її очі та волосся.


НАРЦИС
Вважають, що нарцис був першою квіткою, яку люди стали розводити на клумбах. І не випадково. Нарцис - квітка рідкісної краси. Скільки в ньому грації, скільки тендітності в його простому вбранні. Шість пелюсток у два кола, а в центрі ще один додатковий віночок - коронка. Він і дійсно схожий на маленьку корону. Квіти у нарциса - білі, кремові чи яскраво-жовті. А запах! Ніжний і сильний аромат цих квітів чути за кілометр.
Нарцис зацвітає в травні, завдяки цибулині. У дикому вигляді нарциси ростуть на узбережжі Середземного моря. Але і на Закарпатті є широка долина, уся переповнена нарцисами. Зараз вона приєднана до Карпатського заповідника. Долина нарцисів - єдина у світі.

ЛЕГЕНДА ПРО КАЛИНУ
Давно жила в оселі бідна родина: батько, мати і син. Коли син підріс, то пішов по світу щастя-долі шукати. Йшов він і йшов, бачить, що росте при дорозі на узліссі кущ калини. Сів він під ним відпочити, А калина так ласкаво шепоче гілочками, наче хоче щось розповісти. Юнак вирізав з калини сопілку і заграв. Як же він здивувався, коли заговорила сопілка людським голосом:
Ой помалу-малу, юначе, грай.
Та не вразь мого серденька вкрай.
Мене сестриця зі світу згубила,
В моє серденько гострий ніж устромила.

Коли юнак дійшов до села, то розповів людям про дивну пригоду. І вони
йому про ту страшну трагедію, що трапилась тут, де виросла калина. Бабина дочка, заздрячи красі дідової дочки, убила її і закопала в лісі. На місці, де пролилася кров бідної дівчини, виріс кущ калини, навесні він зацвітає білим цвітом, улітку ховає подорожніх від спеки і дощу. А восени і взимку пломеніє червоними кетягами.
Калина має лікувальні властивості: плоди застосовують при лікуванні високого тиску, при грипі. З гілочок корисний настій від високої температури й кашлю.